Простатектомія

Підготовка до операції з простатектомії

Пацієнтом у період перед, під час і після операції займається інтердисциплінарний колектив спеціалістів, який складається з:  хірурга/оператора системи, анестезіолога, психоонколога, реабілітолога та дієтолога, а також лікарів інших спеціальностей, в залежності від загального стану здоров’я пацієнта. Необхідною є оцінка морфології крові з мазком, функції нирок та виконання перехресної проби.

Детально оцінюються анестезіологом та лікарями-спеціалістами пацієнти з хворобами органів дихання і кровоносної системи, а також хворі на застійну серцеву недостатність і незмикання клапанів, з огляду на підвищений, в їх випадку, ризик розвитку ускладнень.

Лікар-анестезіолог  під час операції застосовує профілактику тромбозу. В залежності від загального стану пацієнта залучає також інших спеціалістів, застосовуючи найбільш оптимальну фармакологічну процедуру.

Психоонколог супроводжує онкологічних пацієнтів та їх близьких протягом всього перебігу хвороби. Він може допомогти у роботі над мінімізацією негативних психологічних наслідків, які несе із собою хвороба для пацієнта і його родини, а також у формуванні системи підтримки хворого, як внутрішньої  (почуття гідності, оптимізм, креативність, почуття гумору), так і зовнішньої  (родина, близькі, друзі, співробітники). Вчить також, як змінювати позицію і думки, які ослаблюють хворого, а також навчає технік зменшення болю і стресу, таких як візуалізації, релаксація або правильне дихання.

Фізіотерапевт займається терапією та функціональною оцінкою тазового дна, а також загального стану пацієнта. Фізіотерапія, за умови застосування перед і після хірургічного втручання, дозволяє належним чином підготувати пацієнта до процедури і зберегти її результати. У пацієнтів, які пройшли реабілітацію, швидше відновлюється сексуальна функція і функція утримання сечі. Правильно підібрана фізіотерапія у день операції запобігає виникненню ускладнень у вигляді запалення легенів і венозного тромбозу.

Велике значення на етапі одужання після онкологічних хвороб або після важких операцій має правильно збалансоване харчування. У терапевтичній групі працює також дієтолог.

Хід операції з простатектомії

Операція починається із введення через п’ять розрізів у тілі пацієнта камери та інструментів, закріплених на руках робота. Хірург, який працює за консоллю керування, видаляє лімфовузли, розміщені в межах малого тазу, в залежності від ступеня ймовірності наявності метастаз, визначеного на підставі доопераційних параметрів. Потім після відсічення передміхурової залози від уретри і шийки сечового міхура видаляє патологічно змінений орган разом із сім’яними пухирцями.

Ця частина операції вимагає виняткової точності при виконанні розрізів і збереженні судинно-нервових пучків, які відповідають за здатність до ерекції, а також збереженні зовнішнього сфінктера уретри. Роботизований супровід і виконання маніпуляцій при багаторазово збільшеному просторово (3D) зображенні порожнини тіла людини, сприяє точності виконання цього етапу.

Також дозволяє обмежити кровотечі. Операція закінчується з’єднанням уретри з шийкою сечового міхура за допомогою спеціального хірургічного шва. Після операції на 1 – 2 дні залишається дренаж для контролю щільності шва. Катетер, введений через сечовивідний канал до міхура, зазвичай, усувається на третю добу після операції.

Після операції залишаються невеличкі шрами у місці введення інструментів.

Операція проводиться під загальним наркозом, що подається через трахею. Вирізані лімфатичні вузли і передміхурова залоза відправляються на гістопатологічне дослідження.  На підставі результату дослідження, готового, як правило, приблизно через 2 тижні, можна оцінити реальний ступінь розвитку локального раку, а також визначити подальший спосіб поводження і лікування.

Контроль сечі після операції

Повне видалення передміхурової залози (простатектомія) призводить до повного або часткового ушкодження внутрішнього сфінктера уретри, розміщеного в межах шийки сечового міхура.  Однак він не є необхідним для тримання сечі.  Основну роль відіграє зовнішній сфінктер сечовипускного каналу, який входить до складу м’язів сечостатевої діафрагми і розміщений нижче передміхурової залози, відразу за її верхівкою. Обережне препарування в цій області з використанням системи і збереження відповідного довгого відрізка уретри дозволяє швидше відновити функцію тримання сечі.

Після операції зазвичай спостерігається нетримання сечі, спочатку у вигляді повного нетримання, а потім нетримання при навантаженнях (симптоми мимовільного підкапування під час кашлю, нахилів), які поступово зникають. Близько у 70% пацієнтів повне тримання сечі відновлюється протягом перших 3-х місяців після операції. Через рік після операції вже 98% з них позбавляються даного симптому. У випадку довготривалого утримання симптомів нетримання сечі, слід розглянути можливість імплантації штучного сфінктера сечовипускного каналу.

Сексуальні функції після операції

Порушення ерекції є результатом видалення або ушкодження іннервації пеніса під час операції. По бічних стінках передміхурової залози проходять так звані судинно-нервові пучки, які містять печеристі нерви, відповідальні за ерекцію. У випадку операції у хворих з місцево-поширеним раком, рекомендується видалення цих структур для забезпечення задовільного онкологічного результату, відповідно, шанси на збереження ерекції не перевищують кількох відсотків. У випадках раку низького ризику можливим є виконання простатектомії з одностороннім або двостороннім збереженням судинно-нервових пучків, що суттєво підвищує шанси на збереження ерекції.

Однак слід підкреслити, що відновлення функції відбувається повільно і може тривати аж до 2-х років з моменту операції. У кінцевому результаті приблизно у 40% пацієнтів з одностороннім збереженням нервів і у 70% хворих, у котрих було збережено іннервацію з обох сторін, відбувалось відновлення функції природної ерекції. Часто трапляється, що ерекції стають слабшими і тривають менше, ніж до операції, тоді може бути необхідним застосування додаткових допоміжних заходів (пероральні препарати, ін’єкції у пеніс, вакуумні апарати). Важливим елементом є профілактика розвитку сталих порушень потенції, яка полягає у застосуванні фармакологічної реабілітації на ранніх етапах розвитку недуги, яка повинна бути впроваджена протягом перших 3-х місяців після виконання простатектомії. Таке лікування полягає у регулярному прийомі лікарських препаратів або виконанні ін’єкцій засобами для стимуляції ерекції. Такі заходи суттєво знижують ризик виникнення сталого порушення ерекції.

Переваги для пацієнта

Система є кращим інструментом, у порівнянні з класичним або лапароскопічним доступом для препарування і видалення лімфатичних вузлів, а також захисту автономних нервів під час онкологічних операцій. Хірургія у супроводі робота дає урологам-онкологам можливість проведення мінімально інвазивних, високоточних і комплексних операцій з високою онкологічною чистотою.

У порівнянні з операціями, що виконуються класичними і частково лапароскопічними методами, застосування робота забезпечує:

• більш ніж удвічі вищі шанси збереження сексуальної потенції
• приблизно в два з половиною рази більші шанси відновлення функції тримання сечі
• менший відсоток ймовірності виникнення біохімічної ремісії
• меншу кількість ускладнень
• зменшення післяопераційного болю
• меншу втрату крові
• кращий косметичний ефект
• коротший час перебування у лікарні
• швидше повернення до життєвої та професійної активності