ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ РАКУ ТОВСТОЇ КИШКИ

Види операції:

• правостороння геміколектомія – висічення правої частини товстої кишки, що виконується у випадку раку сліпої кишки або висхідної ободової кишки
• лівостороння геміколектомія – висічення лівої частини товстої кишки у разі пухлин низхідної кишки, а також деяких видів раку сигмовидної кишки
• тотальна колектомія – висічення всього товстого кишківника
• сигмоїдектомія – включає резекцію кінцевого відділу товстої кишки або сигмовидної кишки (з анальною резекцією або без неї)

ПІДГОТОВКА ДО ОПЕРАЦІЇ

Пацієнтом у період перед, під час і після операції займається інтердисциплінарний колектив спеціалістів, який складається з:  хірурга/оператора системи, анестезіолога, психоонколога, реабілітолога та дієтолога, а також лікарів інших спеціальностей, в залежності від загального стану здоров’я пацієнта. Необхідною є оцінка морфології крові з мазком, функції нирок та виконання перехресної проби.

Детально оцінюються анестезіологом та лікарями-спеціалістами пацієнти з хворобами органів дихання і кровоносної системи, а також хворі на застійну серцеву недостатність і незмикання клапанів, з огляду на підвищений, в їх випадку, ризик розвитку ускладнень.

Лікар-анестезіолог  під час операції застосовує профілактику тромбозу. В залежності від загального стану пацієнта залучає також інших спеціалістів, застосовуючи найбільш оптимальну фармакологічну процедуру.

Психоонколог супроводжує онкологічних пацієнтів та їх близьких протягом всього перебігу хвороби. Він може допомогти у роботі над мінімізацією негативних психологічних наслідків, які несе із собою хвороба для пацієнта і його родини, а також у формуванні системи підтримки хворого, як внутрішньої  (почуття гідності, оптимізм, креативність, почуття гумору), так і зовнішньої  (родина, близькі, друзі, співробітники). Вчить також, як змінювати позицію і думки, які ослаблюють хворого, а також навчає технік зменшення болю і стресу, таких як візуалізації, релаксація або правильне дихання.

Фізіотерапевт займається терапією та функціональною оцінкою тазового дна, а також загального стану пацієнта. Фізіотерапія, за умови застосування перед і після хірургічного втручання, дозволяє належним чином підготувати пацієнта до процедури і зберегти її результати. У пацієнтів, які пройшли реабілітацію, швидше відновлюється сексуальна функція і функція утримання сечі. Правильно підібрана фізіотерапія у день операції запобігає виникненню ускладнень у вигляді запалення легенів і венозного тромбозу.

Велике значення на етапі одужання після онкологічних хвороб або після важких операцій має правильно збалансоване харчування. У терапевтичній групі працює також дієтолог.

ПЕРЕБІГ ОПЕРАЦІЇ

Процедуру проводять під загальним наркозом. Кожна операція розпочинається з пневмоперітонеуму, тобто заповнення вуглекислим газом черевної порожнини, щоб за рахунок підняття передньої черевної стінки зсередини і роздуття кишківника отримати простір, в якому можна буде точно оперувати інструментами.  Потім хірург робить кілька розрізів у черевній стінці, щоб вставити руки робота, які оснащені хірургічними інструментами малого діаметру, та камеру. У більшості лапароскопічних процедур хірург оперує через 3-4 (1 см) таких розрізів. У деяких випадках один з розрізів розширюється (до 5-7 см) для завершення операції або видалення ураженого органу з черевної порожнини. Хірург використовує систему візуалізації 3D HD, яка забезпечує збільшений огляд тканин пацієнта. Зображення передається на консоль хірурга, який виконує процедуру, дивлячись в монітор і оглядаючи черевну порожнину зсередини, і таким чином, окремі органи у збільшенні.. Роботизована система переводить усі рухи руки у більш дрібні, точні рухи дрібних інструментів у тілі пацієнта. Наприкінці операції вирізану пухлину або орган поміщають у спеціальний мішок і виймають з організму, після чого відправляють до лабораторії патоморфології для проведення детального аналізу ступеня злоякісності і характеру зміни (очікування на заключний звіт за результатами дослідження, зазвичай, становить 14 днів). Метод дозволяє виконувати операції без необхідності класичного розтину черевної порожнини, зменшує післяопераційний біль, сприяє швидшому одужанню, спричинює менше інфекційних ускладнень післяопераційної рани, а також гарантує кращий косметичний результат.

Система є кращим інструментом, у порівнянні з класичним або лапароскопічним доступом для препарування і видалення лімфатичних вузлів, а також захисту автономних нервів під час онкологічних операцій. Хірургія у супроводі робота дає урологам-онкологам можливість проведення мінімально інвазивних, високоточних і комплексних операцій з високою онкологічною чистотою.

У порівнянні з операціями, що виконуються класичними і частково лапароскопічними методами, застосування робота забезпечує:

• приблизно в два з половиною рази більші шанси відновлення функції тримання сечі
• менший відсоток ймовірності виникнення біохімічної ремісії
• меншу кількість ускладнень
• зменшення післяопераційного болю
• меншу втрату крові
• кращий косметичний ефект
• коротший час перебування у лікарні
• швидше повернення до життєвої та професійної активності