+48 785 054 460 
+48 785 054 460 
Wyślij wiadoość 
Простата – це невеличка передміхурова залоза, наявна тільки у чоловіків. Її головною функцією є стимулювання вироблення сперми. Простата розміщується між пенісом і сечовим міхуром, відповідно, оточуючи сечовипускний канал. Рак простати (інакше: рак передміхурової залози) – друга за частотою причина захворювань та смертності внаслідок раку серед чоловіків. У Європі на 1 000 чоловіків рак простати діагностується уже у 214 пацієнтів, що дозволяє називати цю хворобу однією з найважливіших чоловічих медичних проблем. Ризик захворювання росте разом з віком, а згідно з даними статистики, з цією хворобою найчастіше зіштовхуються пацієнти у віці 65+.
Спеціалісти виділяють три типи раку простати:
- ранній, локалізований – новоутворення знаходиться виключно у переміхуровій залозі і не розповсюджується на інші органи
- місцево-поширений – новоутворення знаходиться у передміхуровій залозі і розповсюджується на тканини навколо неї
- метастатичний – новоутворення наявне як у передміхуровій залозі, так і за її межами, розповсюджується на інші частини тіла (найчастіше, кістки)
Фактори, які підвищують ризик захворювання
на рак простати:
- вік– ризик захворювання на рак простати у чоловіків молодше 50 років є невисоким. Хвороба найчастіше атакує пацієнтів у віці 65+.
- походження– темношкірі чоловіки карибського та африканського походження найбільш схильні до розвитку раку простати у порівнянні з білими чоловіками або мешканцями азіатських країн, де ризик є найнижчим.
- генетика– генетичні фактори мають значення, хоча статистика свідчить, що наявність дефектного гену у випадку захворювань на рак простати – це ймовірність, яка складає 5-10%. Якщо у когось з членів родини пацієнта у минулому був рак передміхурової залози або якщо жіноча частина його родини страждала на рак молочної залози, тоді існує ризик розвитку хвороби.
- фізична активність– підтримка хорошої форми та стану суттєво зменшує ризик захворювання на рак передміхурової залози
- дієта– правильно збалансоване харчування та здоровий спосіб життя також значно зменшують ризик виникнення хвороби.
Симптоми раку простати найчастіше пов’язані з проблемами сечовипускання: збільшенням його частоти, відчуванням болю під час мікції, а також нерідко наявністю крові у сечі. Якщо хвороба знаходиться на стадії глибокої інвазії, пацієнт може також відчувати постійну втому, слабкість, втрату апетиту і погане самопочуття.
Діагностування раку простати
Існує кілька способів ефективного діагностування раку простати у чоловіків. Першим етапом є візит до сімейного лікаря, який виконає трансректальне обстеження і перевірить рівень простатичного специфічного антигену (ПСА) у крові. Якщо рівень ПСА підвищений, діагноз є неоднозначним і результат аналізу не обов’язково означатиме найгірше. Лікар у цьому випадку направляє пацієнта на подальше обстеження для поглибленої діагностики. Дуже часто підвищений рівень ПСА має місце під час інфекцій сечових шляхів, передміхурової залози, внаслідок встановлення урологічного катетера або нещодавно проведеної біопсії простати, і тоді він не обов’язково означатиме рак.
Наступним етапом діагностування раку простати є виконання трансректального УЗ обстеження, біопсії або магнітно-резонансного дослідження.
Якщо результати обстеження вказують на наявність раку передміхурової залози, лікар найчастіше направляє пацієнта на додаткові дослідження, щоб виключити або підтвердити метастази.
У цьому випадку виконується:
- сцинтиграфія кісток
- рентген кісток та грудної клітки
- комп’ютерна томографія.
Злоякісність новоутворення в тканинах простати класифікується за чотирма стадіями:
Стадія 1
Новоутворення невеликих розмірів і знаходиться виключно в межах простати
Стадія 2
Новоутворення відчувається під час фізикального обстеження через пряму кишку, має форму твердого ущільнення, знаходиться в межах простати
Стадія 3
Новоутворення розповсюджується не тільки на простату, але й на тканини навколо залози
Стадія 4
Метастазування в інші частини тіла.
ЛІКУВАННЯ РАКУ ПРОСТАТИ
Щоб назначити пацієнту оптимальне лікування, лікар-спеціаліст повинен врахувати кілька факторів, а саме: загальний стан здоров’я пацієнта, рівень ПСА, ступінь розвитку новоутворення, можливі побічні ефекти конкретного лікування, а також думку самого пацієнта стосовно різних побічних ефектів.
Застосовуються наступні методи лікування раку простати:
Активне спостереження
Новоутворення в області простати на початковій стадії хвороби не вимагає застосування радикальних заходів і дуже часто лікарі приймають рішення зачекати з вибором відповідного лікування, спостерігаючи, чи рак розростається, а також в якому напрямку розвивається хвороба. Погодження з пацієнтом графіку періодичних візитів, регулярна перевірка рівня ПСА, а також виконання біопсії передміхурової залози в цьому випадку становлять базове лікування.
Відкрита простатектомія
Метод лікування раку простати, який полягає у видаленні всієї передміхурової залози, сім’яних міхурців, а в деяких випадках – також лімфатичних вузлів. Операція виконується шляхом відкритого розрізу в нижній частині живота або зоні між анальним отвором і мошонкою для повного видалення передміхурової залози. Даний метод застосовується у пацієнтів з новоутворенням, локалізованим виключно в межах простати, або місцево-поширеним, а також у випадку яких існують протипоказання до виконання операції методом лапароскопії.
Лапароскопічна простатектомія
Метод лікування місцево-поширеного раку простати (без метастаз), який полягає у видаленні всієї передміхурової залози, а в деяких випадках також і лімфатичних вузлів шляхом виконання кількох невеликих розрізів в області живота.
Лапароскопічна простатектомія з використанням робота
Сьогодні це найбільш передовий з технологічної точки зору метод лікування раку простати. Він полягає у видаленні патологічно зміненого органу передміхурової залози разом з сім’яними міхурцями, в деяких випадках також і лімфовузлів, шляхом виконання чотирьох отворів в області живота, через які у тіло пацієнта вводяться руки-маніпулятори робота-хірурга.
Радіотерапія
Лікування за допомогою рентгенівського випромінювання, яке нищить ракові клітки. Пацієнти з ранньою або місцево-поширеною стадією раку найчастіше направляються на брахітерапію, тобто внутрішню радіотерапію, а у випадку метастатичної стадії застосовується паліативна радіотерапія.
Гормональна терапія
Застосовується, передусім, у чоловіків з пізньою стадією раку простати, сприяє зменшенню пухлини у розмірах, сповільненню її росту, а також суттєвому пом’якшенню симптомів хвороби. З гормональною терапією пов’язана побічна дія, до якої зараховуються, зокрема, крихкість кісток, проблеми з ерекцією, збільшення маси тіла або кардіологічні проблеми.
Хіміотерапія
Полягає у застосуванні цитотоксичних лікарських засобів, завданням яких є знищення ракових кліток, пом’якшення симптомів хвороби, а також покращення якості життя пацієнта.
Коефіцієнт виживання пацієнтів після впровадження конкретних методів лікування:
83%
Простатектомія (відкрита операція, лапароскопічна, лапароскопічна із застосуванням робота)
75%
Радіотерапія
41%
Гормональна терапія
71%
Інші види терапії
